Good afternoon. We are from Ukraine.

 

«Країна кольорових пазлів»

“Сину мій, лелече, перебиті крила,
я тебе для щастя-світла народила,
підніми до мене невеселі очі,
день настане – лунко в небо заклекочеш.
Ну а доки день той ще до нас далеко,
я для тебе – крила, сину мій, лелеко…”
(Рядки з вірша, написаного невідомою мамою дитини-аутиста)

В Херсонському художньому музеї півтора роки відбувався освітній проект «Музейна педагогіка для дітей з аутизмом», завдяки якому діти долучилися до знайомства з мистецтвом через виставки, а також на заняттях в музейній вітальні виконували творчі завдання з дрібної моторики. Як продовження цього проекту 2 квітня, у День розповсюдження інформації про проблеми аутизму, планувалося відкрити виставку малюнків дітей з аутизмом під назвою «Країна кольорових пазлів». Карантин відтермінував старт цього проекту, але не скасував.

звуки, дотики, запахи, розташування предметів у просторі. Причини аутизму поки невідомі. Основним способом корекції цього стану вважається лікувальна педагогіка: обережне навчання соціальним навичкам і якогось способу спілкування.

Одним з головних проявів аутизму у дитини найчастіше є його замкненість і нездатність донести до оточуючих свої бажання. Витягнути таку дитину з його «панцира» і навчити спілкуватися із зовнішнім світом можна тільки за допомогою спеціальних арт-методик. Репрезентовані в експозиції роботи ще раз доводять, що при належному використанні цих розробок дитина з аутизмом може створити справжню картину – щиру і багатогранну!

Методика ARTDAYCARE заснована на одному з розділів арт-терапії – ізотерапії, яка, використовуючи різні кольорові гами та матеріали для роботи, допомагає подолати дітям їхні страхи, створити ситуацію успіху і розвивати фантазію. Вона також має величезне корекційне значення для розвитку дрібної моторики пальців рук.

Відомо, що дитина-аутист мислить образами, які вона використовує в створенні свого малюнку. Можливо, їй навіть простіше намалювати свої потреби та бажання, особливо якщо дитина не говорить. Це одна з методик залучення малюка в спілкування з дорослими. Необхідно лише підштовхнути його до цього через різні дії, пов’язані з малюванням.

Діти-аутисти сприймають світ в деталях, «складаючи» його як пазл. Вони дуже добрі та розумні, можуть бути як гіперактивними, так і малоактивними, ховати свій талант до певного віку, а потім виплеснути його і створювати чудові картини. А ще вони чутливі і кожен день проробляють величезну роботу: намагаються не боятися звичайних звуків, людей, вчаться довіряти світу, що оточуючує їх. Батьки аутистів проживають різні етапи прояви хвороби і проходять їх разом зі своїми дітьми. Їм дуже боляче, коли сторонні люди приймають хворобу за непослух, роблять різкі й образливі зауваження. Вони по крупинці нанизують навіть найменший успіх на нитку, яка називається прогресом і стає путівкою їх дітей у доросле самостійне життя.

В рамках освітнього проекту «Херсонський художній музей – дітям-аутистам» репрезентовано виставку «Країна кольорових пазлів», в експозиції якої представлено роботи Олександри Авдєєвої (19 років), Марії Гайдай (15 років).

Олександра Авдєєва почала малювати у дуже ранньому віці – 1,5-2 роки. З часом її різнокольорові каракулі, якими вона «прикрашала» все, що потрапляло під руку, в тому числі і стіни оселі, становилися справжніми маленькими шедеврами, що відображали її уявлення і фантазії. Роботи дівчини, як і малюнки інших експонентів виставки, дуже барвисті і декоративні, насичені колірними контрастами, що в поєднанні з лініями передають загальний настрій творів. У кожній роботі Олександри, у тому числі і графічних, яким вона віддає перевагу, є своя непередавана привабливість її відчуттів від природи, квітів, тварин та персонажів, що народилися в уяві дівчини. Олександра Авдєєва – учасниця багатьох виставок, у тому числі персональної. Зі слів її педагога Ганни Олегівни Файнштейн, вона дуже талановита і самобутня.

Малюнок Олександри Авдєєвої

Для Марії Гайдай це перша серйозна виставка, в якій вона бере участь. Дівчина почала малювати кілька років тому, але її яскраві роботи, нехай часто і скопійовані, є великим досягненням Маші, її мами та викладача. Можливо, це перший крок дівчини у творче життя як справжньої художниці. Вже у дворічному віці Марійка дуже любила змішувати пальцями фарби і спостерігати, що з цього виходило. Судячи з усього, колір, якому Марія завжди віддає перевагу – синій. У тринадцять років вона почала відвідувати уроки живопису (педагог Ганна Олегівна Файнштейн). Маша прекрасно справляється з ліпленням і самостійно створює з пластиліну цілі панно, дуже складні за своєю структурою. ЇЇ роботи виставлялися на виставках в Обласній дитячій бібліотеці та Палаці дитячої творчості.

Наталя Кольцова,
завідуюча науково-експозіційного відділу

Источник; http://artmuseum.ks.ua/news/krayina-kolorovih-pazliv.html?_utl_t=fb&fbclid=IwAR070VlWMrAVYyiW80TevahDC5H0zA9OkI_jhFM7Z5VmEbwpSa0M_HOv9Gc